Листопад 2014 року - квітень 2016 року
Основи реформи державної служби, законодавче закріплення принципів децентралізації, запровадження системи ProZorro на весь сегмент державних закупівель, ключові антикорупційні ініціативи (щодо формування Національного антикорупційного бюро, Антикорупційної прокуратури та Нацагентства із запобігання корупції), а також перший державний бюджет в умовах війни. Це лише частина пакетів законодавства, ухвалених протягом 2014-2015 років за безпосереднього лідерства на той момент Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана.
Він обійняв посаду у листопаді 2014 року. У свої 36 років став одним з наймолодших спікерів Парламенту, який сформували різні за своїми настроями, позиціями, партійними інтересами й принципами політики. Консолідувати 450 народних депутатів, довести їм необхідність працювати разом, причому над вельми складними проектами законів – само по собі неабияка навичка. Але Гройсман її опанував. І сьогодні для України є незворотними більшість змін, які ухвалювалися під час його головування в Парламенті. Серед них - використання електронних аукціонів, поглиблення змін у державному управлінні, посилення антикорупційної політики, зміцнення регіонів, зростання обороноздатності держави та сектору громадської безпеки.
Результативність і, щонайважливіше, відкритість роботи Верховної Ради відзначали тоді не тільки народні обранці, а й журналісти, які бачили більшість парламентських процесів на власні очі. Свою думку нерідко висловлювали експерти. Протягом 2015 року Верховна Рада прийняла 55 законів, розроблених за участі та підтримки експертного середовища. Володимира Гройсмана тоді визнали найактивнішим партнером.
В цілому, ухвалені в той період законодавчі рішення дозволили пришвидшити План лібералізації візового режиму з Євросоюзом, продовжити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, провести реструктуризацію державного боргу задля уникнення державного дефолту.
Стратегічною перемогою стало і ухвалення законів про добровільне об'єднання територіальних громад та зміни до Бюджетного і Податкового кодексів в частині фінансової децентралізації. Вже у 2015 році кількість об’єднаних громад перевищила кілька сотень. Причому, перші ОТГ відчули зростання доходів своїх бюджетів в середньому на 40%. І відтоді щороку цей показник збільшувався. Результатом такої політики став той факт, що у 2018-му, наприклад, загальний обсяг місцевих бюджетів наблизився до 200 млрд грн. Кількість об’єктів, які були збудовані в громадах їхнім власним коштом перевищила 3 тис – а це і садочки, і школи, і амбулаторії та лікарні, інші об’єкти інфраструктури і навіть дороги.
Окрім безпосередньо законодавчого процесу, Володимир Гройсман започаткував реформу і самого Парламенту. Причому одразу у двох напрямках. За його ініціативи оновлено технічну систему супроводження законодавчих рішень – від публікації до обговорення документів в сесійній залі. І це його ідеї лягли в основу внутрішніх змін роботи Верховної Ради. Свої напрацювання Володимир Гройсман обговорював з делегацією Європейського Парламенту і безпосередньо тодішнім Головою ЄП Мартіном Шульцом. Плідні дискусії переросли у започаткування роботи спеціальної місії ЄП на чолі з Петом Коксом. Європейські партнери запропонували близько 50 рекомендацій, викладених у «Дорожній карті», представленій на початку 2016 року під час Українського тижня у Європейському Парламенті у Брюсселі. Документ навіть отримав символічну назву «Метод Гройсмана – Шульца».