Прем`єр-міністр України

Квітень 2016 року. Після непростих для України подій Верховна Рада затверджує новий склад Кабінету Міністрів. Володимир Гройсман залишає посаду спікера і стає головою нового коаліційного Уряду. Журналісти і експерти неоднозначно сприймають нове призначення і вважають, що Гройсман не зможе самостійно працювати. Тож ані рішучих кроків, ані тривалого перебування на посаді від нього не чекають.

Втім, уже на перший брифінг в Будинку Уряду Гройсман іде з чітким планом першочергових дій і орієнтирів до кінця 2016 року. Його фраза «я покажу, як управляти країною» швидко стає крилатою.

Серед ключових напрямків роботи новий Прем’єр називає подальшу децентралізацію, будівництво доріг, реформу системи охорони здоров’я, відновлення співпраці з міжнародними партнерами.

Одночасно Гройсман оголошує ще один пріоритет роботи Уряду – досягнення енергонезалежності в горизонті 5 років. Власний видобуток, – наголошував Прем’єр, – шлях не тільки до самозабезпечення, а й до формування більш сприятливої для внутрішнього ринку ціни.

Попри зовнішню «непопулярність», такі дії Глави Уряду сприймають і розуміють в Україні та за кордоном. У цей період Гройсман веде важливі міжнародні перемовини. Він зустрічається з президентом Європейської ради Дональдом Туском, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Держсекретарем США Джоном Керрі та іншими західними політичними лідерами. Важливим є й той факт, що економіка починає демонструвати зростання. Після майже нульової позначки у першому кварталі 2016 року, у другому – приріст склав 1,7%. З тих пір Держстат щокварталу рапортує про позитивні цифри зміни реального ВВП країни.

Влітку 2016-го Уряд Гройсмана починає активну підготовку до опалювального сезону і працює над проектом державного бюджету-2017 – аби подати його до Парламенту вчасно і без відкликань «на доопрацювання».

До кінця 2016 року в країні вже відремонтовано перші 950 км доріг, розпочато реформу державної служби, МВФ заявив про розморожування програми EFF для України. Ріст економіки сягнув рекордних +4,7%. А ухвалений проект бюджету на 2017 рік містив ще один рішучий крок: підвищення мінімальної зарплати вдвічі, зростання зарплат вчителям на 50% та медикам на 30%. Усе це, зауважимо, в умовах постійної гібридної агресії з боку Росії.

У січні 2017 року Гройсман оголошує про формування програми дій Уряду до 2020 року, яка серед іншого містить плани щодо запровадження електронних послуг, а також серйозні зміни в секторах освіти, пенсійного забезпечення, медицини тощо.

Разом з тим, початок 2017 року став великим випробуванням для країни. Блокада залізничного сполучення на Донбасі, спланована активістами деяких українських політичних сил, призвела до остаточної втрати українських шахт та великих збитків і форс-мажору у металургів. Зрозуміло, що такі дії призвели до корекції макропоказників у бік їх зменшення. Втім, від стратегічної мети – зробити Україну сильнішою – ніхто не відмовився.

Влітку 2017 року Глава Уряду спільно з міжнародними партнерами оголошує проведення Першої конференції з питань реформ в Україні. Вона проходить у Лондоні – на запрошення Уряду Великої Британії. Там Гройсман заявляє про ключові пріоритети роботи Кабміну – реформи освіти, медицини, пенсійного забезпечення, земельних відносин, приватизацію, збільшення фінансування сектору оборони й безпеки, посилення енергонезалежності.

Всі заявлені плани активно впроваджені протягом осені 2017 року – завдяки плідній роботі з Парламентом. Фактично «осінь реформ» стала часом старту фундаментальних змін ледь не у кожній сфері життя країни. Україна проводить пенсійну реформу – без підвищення пенсійного віку, започатковує зміни на первинній ланці надання медичної допомоги, наздоганяє втрачене через зимову блокаду Донбасу і входить у 2018-й рік з ухваленим бюджетом, чітким планом дій Уряду, планом реалізації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, співпрацю з міжнародними партнерами. Позитивний тренд в економіці збережено.

«Осінь реформ» змінює «весна дерегуляції» – спільно з Главою Парламенту Андрієм Парубієм Володимир Гройсман представляє пакет з понад 30 законопроектів, ухвалення яких сприятиме формуванню сприятливого ділового клімату та залученню інвесторів у найбільш затребувані галузі промисловості. В Україні вчергове зростає мінімальна зарплата, виплачуються підвищені у 2017 році пенсії, реалізується програма «Доступні ліки», якою користуються мільйони українців. Доходи місцевих бюджетів завдяки посиленій децентралізації перевищили 100 млрд грн. Кількість новостворених об’єднаних громад зростає на порядок.

В лютому 2018 року Уряд запроваджує нові можливості для ОТГ – започатковує передачу громадам земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів. Навесні починає працювати Національна служба здоров’я – створений з нуля орган, який зараз контролює якість медичних послуг і здійснює їх оплату коштами державного бюджету. Стартує кампанія з підписання договорів з терапевтами та педіатрами – працівниками первинної ланки медичної допомоги. Країна активно готується до запровадження стандартів Нової української школи. У Верховній Раді обговорюється ініціатива створення в Україні антикорупційного суду – як завершальної ланки антикорупційної вертикалі.

У данській столиці Копенгагені проходить Друга конференція з питань українських реформ, під час якої Володимир Гройсман висловлює пропозицію сформувати велику експертну групу для оцінки змін та формування свого роду економічної коаліції, яка сприяла б зміцненню України та формувала б гідну відповідь на агресію з боку Росії.

У вересні 2018 Уряд втретє вчасно подає проект державного бюджету і веде плідні перемовини з ЄС та МВФ щодо нових програм співпраці. Перемовини завершуються позитивно.

Станом на грудень 2018 року Україна отримала ухвалений бюджет, дві програми фінансової співпраці з МВФ та ЄС. У країні забезпечено макрофінансову стабільність, закладені основи монетизації субсидій, підвищення пенсій військовим вже з січня 2019 року, проведення загального перерахунку пенсій іншим категоріям пенсіонерів з березня. Країна перейшла на трирічне бюджетне планування.