Реформа системи охорони здоров'я

Українці завжди багато платили за медичні послуги та ліки. Безоплатним медичне обслуговування було лише на папері. Щороку 3 млрд грн податків українців йде на охорону здоров’я. Крім того, люди звикли «дякувати» за лікування – платити безпосередньо лікареві чи робити «благодійні внески», які насправді є обов’язковими. Більшість ліків українці купують самостійно.

Держава завжди вкладала в систему охорони здоров’я десятки мільярдів, але до останнього часу вони використовувалися неефективно. Як наслідок, щороку сотні тисяч українських сімей, що стикалися з важкими хворобами, залишалися з ними віч-на-віч і змушені були самотужки оплачувати дороге лікування.

Але останніми роками ситуація у медичній галузі нарешті почала змінюватися. Уряд Гройсмана впроваджує масштабну реформу охорони здоров’я.

У квітні 2017 року Уряд запустив програму «Доступні ліки». Пацієнти, які мають серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму, можуть отримати препарати безкоштовно або з незначною доплатою.

У 2018 році завдяки урядовій реформі змінилася модель фінансування медичних послуг. Тепер «гроші ходять за пацієнтом», тобто держава оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Держава формує і оплачує гарантований пакет медичних послуг через Національну службу здоров’я. До цього пакету входять також послуги екстреної, первинної, амбулаторної, госпітальної та паліативної допомоги. Медичні заклади господарюють вже самостійно. Фінансування первинної ланки медицини зросло у 1,5 рази.

В квітні 2018 року розпочалася національна кампанія з вибору сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Вперше українці змогли вільно обирати лікаря, без прив’язки до місця «прописки» і незалежно від форми власності лікарні. За рік 25 млн українців підписали декларації про вибір своїх лікарів. А це означає, що кожен другий українець вже має лікаря, якому довіряє і може звернутися з будь-якими проблемами зі здоров’ям. У будь-який момент можна змінити лікаря, підписавши декларацію з іншим. Виграли від цієї системи і самі лікарі та медперсонал – їхні зарплати зросли у 2-3 рази у медзакладах, які вдало господарюють.

У 2018 році в електронній системі охорони здоров’я медзаклади вже могли підписувати декларації про вибір лікаря та укладати договори із Національною службою здоров’я. У 2019 році сімейні лікарі, терапевти і педіатри теж переходять на електронний документообіг: електронними стають медична картка пацієнта, рецепти на «Доступні ліки», направлення до вузьких спеціалістів, лікарняні листи. До кінця 2019 року сімейні лікарі працюватимуть без паперу.

Наступний етап після реформи первинної ланки розпочнеться з другої половини 2019 року — програма «Безкоштовна діагностика». Це 80% потреби пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, найбільш необхідні безоплатні дослідження і аналізи, послуги вузькопрофільних спеціалістів. За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з Нацслужбою здоров’я. Таким чином, на нову модель фінансування почнуть переходити поліклініки, які є закладами спеціалізованої амбулаторної допомоги.

У 2020 році вже всі рівні надання медичних послуг оплачуватиме Нацслужба здоров’я за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

Уряд навів лад і у сфері закупівель ліків. Україна тепер забезпечена всіма вакцинами відповідно до Національного календаря щеплень. Деякі ліки закуповуються у 67 разів дешевше, ніж це було до 2015 року. Кількість додатково закуплених ліків на заощаджені кошти за деякими програмами сягає 85%. Це означає, що пацієнти одержують ще більше необхідних якісних ліків безоплатно.